Терапевтичний діалог і стосунки в гештальт-терапії

Спираючись на ідеї Мартіна Бубера та «міжособистісну психологію себе» Роберта Столороу, я розвинув у собі глибоку вдячність за постійну увагу до якості терапевтичних стосунків і внесення в них трьох особистих якостей: практики «включення» (або того, що можна назвати систематичним емпатичним слуханням), використання моєї особистої присутності та відданості діалогічній позиції замість аналізу й виправлення переривань контакту.

Я говоритиму про деякі важливі аспекти терапевтичної розмови, необхідні для підтримки усвідомлення клієнта та його здатності діяти.

Серед них: присутність терапевта і готовність бути зустріненим; орієнтація на системне емпатійне слухання; відданість діалогу навіть тоді, коли терапевт може відчувати біль, сором, провину чи злість.

Також я розповім про ті розвиткові потреби й прагнення, які супроводжують нас протягом усього життя, і про те, як ми можемо працювати з ними терапевтично.

У цій та наступній лекції я також говоритиму про місце емоційного процесу в терапії та про важливість розвитку навичок роботи з емоціями.

* Години зараховуються у сертифікаційні норми лекцій 2 ступеня.