Як стати стажером навчальної програми
Стажерство – навчальний проект для зростання та професійного розвитку тренерської позиції у гештальт-терапії.
Стажер програми – особа, яка бере участь у проведенні Програми як фахівця з метою підвищення професійної кваліфікації.
Стажерство можливе тільки за відсутності проходження індивідуальної терапії у стажуючого на момент початку стажування.
Стажування рекомендовано проходити у свого керівника Програми підготовки гештальт-терапевтів, тому що в процесі стажування студент має подолати ієрархічну напругу зі своїм учителем, прийнявши його, себе і потім, після відокремлення, рухатися далі.
Стажером у Програмі підготовки гештальт-терапевтів може бути як асистент, тренер-асистент, так і тренер (все залежить від кількості стажувань).
Важливо розуміти, що коли гештальт-терапевт зайшов до Програми у позиції стажера (будучи, наприклад, асистентом) і потім його акредитація в Інституті зросла до тренера-асистент, але Програма, де він стажується, не завершилася, він залишається стажером цієї Програми, але стає тренер-асистентом в акредитації команди MIGIS. Тобто зміна акредитації не змінює позицію гештальт-терапевта в Програмах, де він проходить стажування.
Важливо!
Стажер може розпочати стажування тільки в тому випадку, якщо він є сертифікованим гештальтом-терапевтом. Або студент у процесі навчання, АЛЕ не раніше, ніж з 17 семінару (рік до закінчення своєї навчальної програми).
Для тих, стажерів, які під час свого стажування закінчують свою навчальну програму II ступеня, обов'язковим є сертифікація за неї протягом 2 років, інакше стажування в даній програмі буде анульовано.
Стажування: чому дві та більше?
“Обґрунтування та причини необхідності стажування мінімально у 2-х Програмах для успішної побудови тренерської кар'єри.
Немає професійного поля - немає і зростання.
Будь-який розвиток особистості та професійного досвіду походить не із замкнутої індивідуальності, а із загального поля. Неможливо не враховувати та не брати до уваги фактор загального поля. Бо тільки на базі цього можливе професійне та особистісне зростання та можливість рухатися вперед.
Одне із завдань Інституту MIGIS - формувати живильне поле та середовище, з якого відбувається становлення фахівців, здатних пред'являти себе світові та витримувати різні випробування, пов'язані з професійним та особистим життям.
Особисті кризи у професійній діяльності.
Будь-яке зростання, яке проживає асистент/тренер-асистент/тренер у позиції стажера, неможливе без криз руху та дорослішання. На етапі особистих криз у багатьох виникає бажання ігнорувати фактори поля, замисл июючись про свою індивідуальність і вважаючи, що поза полем і поза професійною спільнотою він може рухатися краще і далі.
З досвіду моїх стажерських програм дуже видно, як особисті кризи та особисті обмеження гальмують динамічні процеси групи. З такого роду особистими кризами та особистими обмеженнями неможливо впоратися за одне стажування.
Групи, в яких стажер проживає становлення ідентичності через кризові процеси, утримуються лише за рахунок досвіду, навичок та компетенцій керівника Програми.
При цьому у стажера може скластися помилкове відчуття того, що це його заслуга і це він врегулював ситуацію і зміг утримати групу та довести її до сертифікації. (Когнітивна помилка атрибуції діє: промахи приписуємо іншим, успіхи – собі).
Перше стажування та професійні смисли
Перший етап (перше стажування) потрібен для того, щоб стажер:
- побачив у чому і з чим він не справляється у своєму житті;
- пережив нарцисичну кризу та відчуття того, що провів першу групу у статусі стажера.
Друге стажування та набір груп.
Друге стажування дає можливість стажеру спиратися на асимільований досвід своїх помилок у першому стажуванні, а також результати змін взаємодії та стилю побудови відносин поряд із керівником Програми. Важливо, що такий процес є необхідним фактором набору наступних груп, з урахуванням усіх особливостей, при цьому не ігноруючи події та досвід, отриманий на попередньому стажуванні.
Комплексне стажування - шлях до тренерства.
Лише після другого та третього стажування тренер, ґрунтуючись на особистому досвіді, може почати розуміти, які його особисті особливості, як йому з ними справлятися, як працювати з групою, враховуючи нюанси та можливі складнощі.”
Вадим Гречка, засновник та генеральний директор MIGIS.