9. Доповідь “Підходи до наративного аналізу”
Уявімо, що перед психотерапевтом сидить пацієнт, який мовчить, який нічого не говорить у ході всієї сесії. У такому разі в ході терапії ми змушені будемо застосовувати методи, відмінні від звичних методів, заснованих на аналізі його мовної поведінки. Але як ми можемо проаналізувати те, що нам розповідає пацієнт? Аналізуючи мовленнєву поведінку: образ, мотив, сюжет, тему, історію, з яких складаються наративи – ми неминуче зіткнемося з необхідністю відповісти на безліч запитань: що таке дискурс? Що таке наратив? Із чого він складається? Як розповідь пацієнта аналізанта співвідноситься з позамовною реальністю? Як сюжетизує події (фабулу) свого життя пацієнт і як сюжетизує розповідь пацієнта психотерапевт? Чи можливо терапевту уникнути вчитування своїх інтерпретацій у цю розповідь? У доповіді на прикладах наративів онкологічних пацієнтів та наративів психотиків ми спробуємо відповісти на ці запитання та поставити нові.
психіатр, незалежний дослідник. Автор понад 100 опублікованих праць англійською, російською та івритом, присвячених клінічній психіатрії, антропологічній психіатрії та нейрофізіології. Автор двох книг.
Israel. PhD, MPsych, Postdoctoral fellow, Polonsky Academy, Van Leer Jerusalem Institute, Voting member, Federation for existential therapy in Europe (FETE)
