Занижена самооцінка

Занижена самооцінка - це стан, коли людина оцінює себе менш благоприємно, ніж це може бути підтверджене її реальними досягненнями та якостями.

Ознаки невпевненості у собі

  Люди із заниженою самооцінкою можуть почуватися:

• негідними,
• нездатними,
• неповноцінними,
• не вважати свої досягнення заслуженими,
• не довіряти своїм здібностям,
• мати негативні переконання про себе,
• залежати від думки інших,
• порівнювати себе з іншими,
• відчувати дискомфорт, коли їх хвалять,
• бояться бути не прийнятими,
• боятися приймати рішення, вчиняти дії.

Все це може стати причиною стресу, тривоги та депресії, складнощів у стосунках, реалізації.

Люди із заниженою самооцінкою можуть мати труднощі у різних сферах життя. Адже в кожній ситуації ми діємо, виходячи з особистого уявлення про себе, чого ми гідні і що нам не підходить.

Основні причини заниженої самооцінки

Причин розвитку заниженої самооцінки у дітей може бути багато, але більшість їх йде з дитинства. Адже дитина дізнається, яка вона є, від батьків чи людей, які її виховують (наприклад, вчителі). У неї формується уявлення про себе та свою цінність.

В дитинстві дитина ще знає яка вона і формує свою думку себе через ставлення близьких людей. Коли батьки хвалять дитину, грають з нею, приймають її в різних переживаннях і почуттях, підтримують у різних ситуаціях, дитина відчуває, що її люблять, то у неї формується впевненість, прийняття себе та розвиваються можливості справлятися з різними ситуаціями у дорослому житті.

Адже дитина знає, що дорослий поруч, він підтримає і допоможе, а не критикуватиме, порівнюватиме і засуджуватиме за кожен вчинок.

Якщо в процесі дорослішання дитина оточена критикою, вимогами, зауваженнями, не відчуває любові, розуміння, прийняття - це може вплинути на її самооцінку у дорослому віці. І сила цих переконань, висновків буде дуже великою, адже все це транслювали важливі для неї люди.

У дитячому віці батьки можуть від дитини вимагати непосильних завдань - будь дорослим, зроби, впорайся, завдання можуть не відповідати віковим можливостям дитини. У процесі такого виховання дитина пристосовується до вимог дорослих, у неї немає вибору, вона залежить від старших і хоче, щоб її любили. В результаті, у дорослому віці може формуватися переконання, що я повинен справлятися і коли не виходить, я якийсь не такий, адже маю виправдати чужі очікування.

Важливий момент, на який я хочу звернути увагу. Людина може говорити про занижену самооцінку, а, якщо добре придивитися, за нею стоїть завищена самооцінка. Тобто вимоги до себе настільки великі, що людина вважає, що вона не може їх досягти, реалізувати та робить висновок, у неї занижена самооцінка.

Давайте поміркуємо - самооцінка це те, як я сам себе оцінюю. Але, водночас, формується самооцінка з допомогою прийняття та оцінки оточуючих. Дитина вбирає ставлення себе від дорослих вдома, у школі та починає сама до себе так ставитися.

Згодом доросла людина починає розуміти, що інші люди можуть сприймати її інакше, ніж вона звикла і з'являється можливість змінити сприйняття себе.

Способи підвищення самооцінки

Швидше за все, ви не знайдете універсальний метод підвищення самооцінки або конкретну пораду, яка точно спрацює. Адже у кожної людини своя історія, переконання та досвід. Ми можемо назвати лише спільні напрямки, над чим важливо працювати. А що підійде саме вам – треба спробувати.

Робота із заниженою самооцінкою може включати психотерапію, тренінг впевненості в собі та інші підходи, спрямовані на підвищення самооцінки та самоприйняття.

Що можна почати робити:

1. Перестати себе сварити та критикувати. Станьте собі найдобрішим і найдбайливішим другом. Говорити собі “Я поганий, тому в мене…” – це може бути звичкою, яку важливо міняти. Припинивши себе критикувати, ви проявляєте любов до себе, турботу і це дає вам відчуття "Зі мною все добре".
2. Напишіть список своїх навичок та сильних якостей. Можливо, у вас будуть сумніви, чи ви зможете. Але важливо вміти помічати, знаходити свої сильні якості. Вони точно у вас є, їх важливо побачити.
3. Не порівнюйте себе з іншими. Адже якщо ви бачите лише ситуацію, де ви не дотягуєте до інших, ваша самооцінка знижується. Навпаки, розуміючи, що кожен діє так, як він може, ви даватимете собі можливість рости.
4. Шукайте підтримку. Спирайтеся на оточення, яке підтримує та дає ресурс. Завдяки іншим ви колись повірили, що з вами щось не так. Також, завдяки іншим людям ви можете побачити, що з вами все добре, ви багато можете.
5. Хваліть себе, концентруйтеся на хорошому. Похвала, навіть невелика, може стати важливою звичкою, яка допомагає помічати свої успіхи та сприймати себе інакше. Визнайте свої досягнення, навіть якщо ви звикли їх знецінювати.
6. Навчайтеся нових навичок, розвивайте свою особистість. Ви можете змінювати свою поведінку, установки, спосіб мислення, стиль спілкування з людьми. На щастя, людина може змінюватись, якщо для неї це важливо.
7. Працюйте з психологом, психотерапевтом, щоб усвідомити та змінити свої переконання

Якщо у маленької дитини, підлітка багато залежності від дорослих членів сім'ї та їх думки, то у дорослої людини є можливість взяти відповідальність за своє життя, вона може змінити установки, нав'язані їй у дитинстві.

"Я не те, що зі мною трапилося, я - те, чим я вирішив стати." - Карл Густав Юнг

Адекватна самооцінка - це яким я точно є, знаю свої сильні слабкі сторони й можу, виходячи з цього, щось робити. Наша самооцінка може змінюватися, якщо ми вивчаємо себе та свої способи поведінки, свідомо діємо та аналізуємо. Так, для змін потрібен час і терпіння, адже не завжди наш розвиток йде легко та весело. Але це те, що допоможе вам якісно змінити своє життя.