Як соцмережі впливають на терапію?

Кордони взаємодії у соцмережах дуже розмиті, тому важливо це досліджувати.

Тому я провела дослідження на цю тему та опитала 70 людей: терапевтів та клієнтів.

Чому кордони та етика важливі?

Бо це запорука безпеки клієнта і професійності терапевта, яку дуже важко прослідити у довгостроковій терапії, бо результати клієнтів в ході терапії можуть бути дуже різними, і нема спостерігача кожної сесії, проте є етичний кодекс, який має дотримуватися кожен терапевт, це мінімум, якій він може зробити для клієнта, і клієнт також може спиратися на цей кодекс та правила договору, щоб знати, що він в руках професіонала.

Я представлю вам дуже скорочений аналіз лише на деякі відповіді тут у статті, розгорнутий аналіз з оригіналами відповідей ви зможете запросити особисто в мене, там дуже цікаві коментарі, які розкривають тему глибше.

Відповіді терапевтів:

Чи підписані ви на ваших клієнтів?

Чому?

Більшість терапевтів не підписуються на своїх клієнтів у соцмережах, або роблять це обмежено для зручності комунікації або з інших практичних міркувань.

Деякі вказали, що це може бути важливо для підтримки клієнтів, якщо це за взаємною згодою.

Є і такі, хто вбачає в цьому порушення кордонів клієнта або вважає, що це може негативно позначитися на терапії.

Особисто я всі ці 5 років була підписана на своїх клієнтів, які перші підписувались на мене, проте після цього дослідження та аналізу свого досвіду під новим поглядом, я розумію для себе, що підписуватися на нових клієнтів не буду, тільки у випадку, якщо в нас буде міцний, довірливий альянс, я буду впевнена в стабільному стані клієнта і він проявить ініціативу, щоб я бачила його блог для використання це як додаткового матеріалу нашої з ним роботи, і що він у будь-який момент зможе мене від себе відписати, не буде мати очікувань, що я повинна постійно приділяти увагу його блогу, це не буде викликати в нього протиріччя, а також ми будемо дивитися, як це впливає на терапію.

Де ця межа/кордони вашого саморозкриття у своєму блозі, якщо вас читає ваш клієнт? Про що можна писати? про що вже не варто? На вашу думку

багато терапевтів обирають обережний підхід до саморозкриття в соцмережах: обмеження розкриття свого інтимного життя, оголені фото, агресивність, деталі складних особистих переживань, дозвілля з друзями, бо можуть виявитися перетини, що повпливає на безпеку клієнта, а також обирають відповідний форму висловлювання під час війни, щоб не спровокувати конфлікт.

Також багато уваги приділяється безпеці клієнтів і униканню деталей, які можуть порушити конфіденційність.

Важливе питання, яке дійсно треба ставити терапевту, розкриваючи щось в соц.мережах: для чого я це зараз транслюю, усвідомлюючи, що його клієнти прочитають?

Позитивні аспекти саморозкриття в блозі для терапевтів можуть включати:

• Саморозкриття створює образ терапевта як реальної, живої людини, що може підсилити зв'язок.
• Відвертість може підвищити рівень довіри клієнтів, роблячи терапевта більш доступним і підтримуючим.
• Саморозкриття допомагає створити аутентичний образ, що може вразити клієнтів і надати їм позитивний досвід.
• Відчуття, що інші також мають свої труднощі, може бути заспокійливим для клієнтів, що шукають підтримку.

Чи помічали ви, як впливає ваш блог на ваших клієнтів? Може вони говорили вам, згадували ваші пости/сторіс?

Якщо так, розкажіть, як

 - Клієнти зазначають, що блог та саморозкриття надихають їх і стимулюють до роздумів та особистого розвитку.

 - Певні теми в блозі можуть привертати нових клієнтів, які відчувають актуальність та цікавість до роботи з терапевтом.

 - Клієнти, які вже знайомі з блогом, можуть швидше розвивати приконтактну фазу, зменшуючи відстань у відносинах.

Також через блог клієнти взагалі знаходять та обирають терапевтів, які їм до душі.

З мого досвіду 5 років введення блогу та роботи з клієнтами, які прийшли в терапію через нього, підтверджує більш позитивний вплив на клієнтів та на терапію в цілому, бо це: психоедукація, клієнти краще розуміють, як працює терапія, менше стереотипних очікувань, більше співпадінь з клієнтами, тим самим, кращий альянс.Проте були неприємні випадки, коли більш вразливих клієнтів могло щось зачепити в моєму блозі, що спровокувало передчасне закінчення терапії без обговорення, що викликало і в мені, і в клієнті дуже неприємні відчуття, але це всього декілька випадків.

Або є клієнти, які можуть взяти на особистий рахунок те, що не було адресовано їм в моєму дописі, що теж може викликати непередбачувані почуття, які можуть заважати терапії.

Чи лайкаєте ви своїх клієнтів?

Чому?

багато терапевтів утримуються від активного слідкування за клієнтами в соцмережах.Деякі висловлюють обурення від прослідковування особистого життя клієнтів за межами сесій. Загалом, більшість терапевтів відділяють онлайн-простір від терапевтичного процесу та визнають важливість праці над тим, що клієнт приносить на сесію без додаткового слідкування за його життям в соцмережах.

Я завжди лайкала своїх клієнтів, це був такий мій жест підтримки, я дійсно дуже включена по справжньому у своїх клієнтів, і сама по собі дуже підтримуюча людина, проте в мене з'явилися думки, що це може сформувати позитивне підкріплення на якийсь їхні дії та тоді це перетворюється для клієнта в перегони за тим, щоб сподобатися терапевту. Тому наразі я перестала лайкати і не збираюсь це робити з новими клієнтами. Також публічні лайки можуть відкривати конфіденційність клієнта.

Наразі я шукаю форму вже з довгостроковими клієнтами, з якими в нас така взаємодія стала звичною.

Чи допомагає вам в терапії з клієнтом те, що ви дізнаєтесь через блог клієнта про його життя?

більшість терапевтів відзначає, що інформація, яку вони отримують через блоги своїх клієнтів, зазвичай не впливає на їх роботу на сесіях, вони відокремлюють онлайн-присутність клієнта від терапевтичного процесу, уникаючи активного сприймання інформації з соцмереж.

Зі свого досвіду я скажу, що 5 років практикую, 5 років підписана на клієнтів (тільки ті, хто на мене теж), і дійсно цікавлюсь їхнім життям, що допомагає мені бачити ще одну грань клієнта і розуміти, що йому може бути корисним, а що ні в терапії.

Наприклад, клієнт не помічає якусь свою сильну сторону, а я її через блог бачу, і тоді, якщо тема про це зайде, я зможу на це спиратися.

Дуже багато підказок для терапевта можна побачити: як клієнт взаємодіє зі світом через соцмережі тощо.

І з іншого боку я згодна, що для терапії достатньо працювати тільки з тим, що принесе клієнт на сесію, звичайно, бачити більш ширшу картину — прискорює та збагачує роботу, як на мене, але якщо обирати між безпекою клієнта та розширенням можливостям терапії завдяки спостеріганню за блогом клієнта, то звичайно, варто обирати безпеку.

Що ви вважаєте дозволеним, а що вже виходить за межі взаємодії з клієнтом в соц.мережах?

Багато терапевтів стежать за тим, щоб не перетворювати терапевтичні відносини в дружбу чи приязне спілкування в соцмережах та обмежують віртуальні стосунки з клієнтами лише тех.питаннями, щоб зберегти проф.кордони.

Соцмережі стирають кордони, і зараз вже час їх підкреслити, бо це важливий елемент ефективної та безпечної терапії.

Стосунки терапевта та клієнта повинні бути в рамках, не переходити у дружні та ще у якісь інші, крім терапевтичних.

З відповідей вийшло так: лайк - норм, якщо клієнт публічна особистість та не приховує того, що ходить в терапію та саме до вас, коментар - на межі, тільки короткий, листування - занадто, тільки у випадку короткої відповіді на сторіс/допис.

Ось посилання на повне дослідження https://docs.google.com/document/d/1tIJy1pzaRP-kK8feYRwPi_DmW0sCuodv65qHV_T9KDg/edit?usp=sharing