Присутність у гештальт-терапії
Присутність — це таке естетичне поняття, яке складно описати простими словами, але давайте спробуємо
Для чого нам взагалі ця присутність?
щоб ЖИТИ це життя, а не просто існувати.
Присутність неможливо досягнути, бо вона є вже в кожному з нас, але несвідомо ми робимо все, щоб заважати цьому процесу, і в решті втрачаємо смак життя, спокій, сенси, стаємо заручниками тривоги, апатії, внутрішньої порожнечі.
В психотерапіі присутність терапевта грає ключову роль.
В самій концепції Гештальт-терапії серцевина є присутність.
За визначенням Д.Денхам присутність має 5 характеристик:
- Бути тут і зараз
- Бути аутентичним
- Підтримувати творчу невизначеність
- Практика ввімкненості
- Підлаштування до поля
Це не про те, щоб щось робити, а скоріш про те, щоб Бути.
А просто Бути — це складно, так?
- завжди хочеться заповнити тишу
- щось зробити, щоб не втрачати час
- зумовити майбутнє та засунути життя у шаблон, як має бути
- будувати очікування і намагатися їм відповідати
- постійно аналізувати та будувати концепції
І ми зависаємо між вчора та завтра, які ніколи не настають.
Присутність — це вміння побачити і зрозуміти те, ким я та інший насправді є у теперішньому моменті.
Це те, щоб відбувається без слів між нами.
Це «обійми поглядами», як писав Хінкер.
Саме через це відбувається глибинне
зцілення душі.
Бути присутнім — це повністю усвідомлювати себе та бути відкритим до спонтанної відповіді світові.
Тепер давайте розберемо 5 пунктів.
Ви можете на них спиратися як терапевт в роботі з клієнтами, і як людина в процесі життя.
Бути тут і зараз.
Це повністю усвідомлювати те, що зараз відбувається з вами.
Приклад: ви гуляєте у парку і думаєте про роботу, комуналку, про те, що ви зробите, коли повернетесь додому.
Але чи звертаєте ви увагу на те, як зараз рухається ваше тіло? Що ви відчуваєте?
Які запахи, звуки навколо? Як дихайте?
Так само якщо ви терапевт і помітили, що ваші думки десь в іншому місці, а не про те, що говорить клієнт — ви не присутні.
І це відчувається на несвідомому рівні клієнту, а ми як терапевти насичуємо наших клієнтів той самою присутністю.
Бути аутентичним.
Бути чесним у своїх почуттях та бажаннях. Бути собою.
Плакати, коли хочеться, сміятися, коли смішно. Вдягати ті речі, які відображають вас, навіть, якщо вони дивні для когось.
Прислухатися до своєї природи.
Терапевту важливо бути чесним у своїх проявах з клієнтом, бо він є тією унікальною можливістю клієнта побачити, які реакції він викликає в інших людей, як він будує світ навколо себе.
Терапевт, бувши Собою, стає живою та справжньою відповіддю.
Підтримувати творчу невизначеність.
Творча невизначеність — це розгубленість, пауза, в якій через напругу народжується щось нове.
І тут головне собі не заважати, не поспішати, дати цій напрузі вирости, дозволити собі бути розгубленим.
Якщо ми при мінімальній напрузі одразу будемо шукати як її скинути, ми не дамо сформуватися нової потреби, рішенню, досвіду. Витримувати невизначеність — це потужна навичка дорослої психіки.
Терапевт сам має вміти витримувати невизначеність, робити паузи, не «рятувати клієнта» тоді, коли йому потрібно самому вирішити та взяти відповідальність за своє життя.
Практика включеності.
Бути включеним у щось — це уважно досліджувати процеси інших людей і світа при цьому добре відчувати себе та свій відгук на це.
Це щось сходить на емпатію, але під час емпатії ми стаємо на місце іншого, а бути включеним — це досліджувати, що відбувається з клієнтом і при цьому не втрачати землю під своїми ногами. (Д.Левін)
Терапевт усвідомлює свої відчуття і намагається зрозуміти відчуття клієнта, зберігаючи свої кордони.
Підлаштування до поля.
Це бути чутливим до атмосфери, в якій я зараз знаходжусь і її найменших змін.
Це дозволяти на себе впливати мінливості обставин, бути гнучким та відчувати себе елементом цілісного простору.
Відчувати те, що не очевидно.
Відчувати унікальність кожного окремого контакту з людиною.
Вже досвідчений терапевт досить швидко відчуває поле клієнта, тобто те, в чому живе клієнт.
Для цього терапевт має бути чутливим до того, як змінюється атмосфера поруч з іншою людиною — і це стає матеріалом для роботи.
Присутність — це екзистенційний стан, коли терапевт відпускає всі свої технічні навички і цілі, залишаючи тільки одну — парадоксальну, яку неможливо досягти техніками,- це бути повністю присутнім Р.Хінкер
Присутність терапевта — це можливість клієнта пірнути у більш глибині свої пласти.
