Наратив в гештальт-терапії

Система М. Боса
М.Бос розробив систему певних карт, в які вкладає різні плани життя. Карти допомагають побачити свій світ ширше, ніж проблема, яка захоплює психічні процеси, зʼявитися більшим, ніж я дорівнює моя проблема. Він використовує карти, зокрема, на груповому шерингу, пропонуючи обрати 2-3 карти та розповісти свою історію через ці карти. Які сфери життя зараз важливі для тебе? Що ти хочеш повідомити про себе саме тут, цім людям. Таким метод структурує певним чином, та дає волю предʼявитись не шаблонами, а собою в тут-і-зараз.
Далі (в наступних нарисах) розповім про певні спостереження, які я побачила в його роботі. Старий добрий гештальт: тут-і-зараз, парадоксальна теорія змін, теорія Self та ін. в мистецтві майстра грають новими гранями та барвами.

Проблема - в фон
Мартін не працює напряму з проблемою клієнта, виносить її в фон, обходить, переходить з плану там-і-тоді в тут-і-зараз. 
"Я не полюю на драму, не розкручую емоціі» - каже Мартін. Фокус роботи зосереджений на тому, як нормалізувати те, що ти відчуваєш. Клієнт багато знає про свою драму, вона тільки посилюється, виростає, якщо ми фокусуємось на проблемі, а не ходимо поряд.
Для цього звертається до усвідомлення клієнта:

• як клієнт приносить проблему "тут і зараз" (терапевту, групі);
• як відчуття, про яке каже клієнт, є присутнім між терапевтом та клієнтом.

Якщо відчуття, повʼязане з проблемою, яке дуже відоме клієнту, в тут-і-зараз не зʼявляється, Мартін досліджує, яким чином клієнт організовує свій досвід поряд с терапевтом, що знайоме відчуття не виникає, що проєктує на терапевта, групу. Також він працює з опорами: як клієнт в житті справляється, який арсенал творчого пристосування вже є у клієнта. Досліджує поле, як поле ситуації організує проблему для клієнта. Звертає увагу на те, чого потребує зараз клієнт зі своїм фоном життя та досвідом (використовує для цього наративні картки), щоб влаштувати ті відносини, яких він прагне
Таким чином, досліджуючи фон, він робить достатнє підгрунття, щоб фігура проблеми розвернулась і парадоксальна теорія змін мала шанс реалізуватись.

Відмінності та різність
Чим терапевт відрізняється від подруги? Так, ти - моя кішечка, всі погані, а ти - сонечко і ще… як же я тебе розумію. 
Мартін дуже уважний до конфлуентних процесів з клієнтом: коли конфлуенція допомагає відчути резонанс з клієнтом, а коли - заважає і ми зливаємось з клієнтом, втрачаючи терапевтичну позицію.
В цьому плані бачу цікавим спосіб, яким М. Бос працює з разністями ситуаціі. Він вносить різність - в мене схоже, проте моя ситуація - відрізняється, і, разом з тим, ми зараз поряд. І, можливо, в моєму досвіді є схожі переживання, навіть якщо наші історії різні. Для цього треба бути із своїм бекграундом в контакті (зокрема, Мартін пропонує дивитись на свій досвід, структурувати його через наративні карти). Важливо бути собою, не тільки терапевтом, а й людиною, з власним бекграундом. Наративи зустрічаються, сплетаються в танці я і ти. Я бачу відмінності, можу бути з тобою в них, частиною свого досвіду торкатись твого.Таким чином виникає можливість відчути себе, і зблизитись з клієнтом, «я тебе розумію» звучить по-іншому, для мене більш щиро, що дозволяє довіритись, діалог відчувається прозорим.

Робота з тривогою
На думку, М.Боса, тривога виникає через:

• відчуття, що тільки у мене така проблема - це породжує самотність;
• неприйняття себе в тому місці, де ти є зараз - це породжує силу протидії, супротиву.

Ліки від самотності.

• Мартін звертається до групи: тривога є в багатьох з нас. Досліджує, як світ поводиться з тривогою, як клієнт поводиться з нею в тут-і-зараз.
• Створення досвіду безпеки в групі. Дослідження того, що я приношу в групу, що приносять інші, щоб я відчувала себе в безпеці. Чи достатня підтримка тут-і-зараз. Як зробити її достатньою. Як я можу організувати її собі в своєму житті, опираючись на груповий досвід.

Ліки від протидії.

• Легалізація тривоги: це - нормально, тривожитись в твоїй ситуації. Такі прості слова, але вони, дійсно, дають опору. Памʼятаю, скільки разів я казала клієнтам на початку війни: ти - нормальна, ситуація ненормальна. (В цій частині можуть виходити на контактну межу соціальні інтроекти)
• Прийняття того, що я там, де я є зараз. Памʼятєте вправу Ф.Перлза «я… і це моє життя»? Складне просте. 

Травматичний досвід
В небезпеці нам потрібно дистанціюватись від потреб Іd, оскільки вони роблять мене вразливою. Ми ізолюємось від Id в страху, травма відключає цю функцію Self. 

я є змінюється на я сильна; 
я хочу - на я виживу; 
я потребую - я заслуговую на повагу.

Робота терапевта спрямована на дослідження того, як Іd може створювати відчуття безпеки. Тут згадую фразу Р. Франк: «єдиний дім, яки зі мною, де б я не була - моє тіло».

Зробити клієнта - поцієнтом (наслідки)
Якщо робиш, будь готовим:

• пацієнт стає обʼєктом (втрачає субʼєктність та проактивну позицію в своєму житті);
• психотерапевт стає експертом;
• можливості діалогу втрачаються.

Правда в тому, що я не знаю. Світ, клієнт кажуть: ти повинен знати! Розділяти відповідальність з клієнтом в таких умовах важко, проте це правда, експертність в житті клієнта належить клієнтові а психотерапевт створює умови, простір, в якому процес самодослідження того, що існує навколо проблеми стає можливим, і тут працює вона - парадоксальна теорія змін.

Знати себе та свій наратив - залишатися людиною
Щоб підготувати себе до роботи з клієнтом, терапевту важливо досліджувати:

• Як історія клієнта торкає мене;
• Які мої імпульси, емоції;
• Які мої знання про ситуацію;
• Що відчуває терапевт, думаючи: чи справлюся я з запитом клієнта;
• Як живе моє тіло, як я дихаю, як я рухаюсь чи завмираю, тощо, даючи наративу клієнта досягнути мене.

Цитати М. Боса

• "Гештальт - простий, проте важко бути простим, коли світ складний, а ситуація напружена".
• "Клієнти приходять з ідеєю «я хочу знати, розібратись», а працює - просто бути".
• "Ситуація створює проблему, а твій вибір - як вирішити цю проблему".
• "Важливо знати, що ти потребуєш, щоб вибудувати відносини із своїм бекграундом".

Висновки
Наративні карти М. Боса дозволяють систематизувати бекграунд життя гештальт-терапевта, клієнта та відносин між ними, створюючи свободу в рамках визначених параметрів дослідження.
Проблематика виноситься в фон, фігурою в роботі з наративним підходом стає дослідження ситуації, яка спонукає клієнта робити вибори та дії.
Робота з відмінностями зводиться до усвідомлення на винесення на контакт-межу наративу різності, з акцентом на тут-і-зараз (ми залишаємось поряд, я не маю розуміти або впевнювати тебе в тому, що розумію тебе на 100%).
В роботі з тривогою в груповому процесі наративний підхід пропонує акцентуватись на не-самотності та прийнятті (анти-протидії).