1. Феноменологія травми. Відношення до травми у різних парадигмах та системах.
Робота з людьми, у яких у досвіді є травма і яких у зв'язку з цим вирізняють особливі якості та характеристики (наприклад, вони легко вступають у формальний контакт, але не можуть встановлювати близьких стосунків, у ситуаціях емоційного напруження посідають інфантильну позицію, а в екстремальних ситуаціях несподівано заспокоюються та ін.), завжди була в полі уваги психотерапевтів.
Травму (травмувальні події) розуміють досить вільно і класифікують за різними підставами: видом травмувальних ситуацій (шок, фрустрація тощо), типом процесу травмування (фізична, нарцисична тощо), травма може бути індивідуально-особистісною чи загальною, зумовленою природними або техногенними чинниками, тощо.
За будь-якої травми є її психологічна складова - реактивне утворення, що спричиняє тривалі й сильні емоційні переживання та пов'язане з порушенням цілісності людини (зокрема порушенням її фізичних і психологічних кордонів).
Різні види травми та специфіка роботи з ними, відмінність травми від незавершеної дії та їхні наслідки, відновлення контакту в кожному епізоді (з почуттями та в системі стосунків) як основне завдання терапії, стратегії захисної поведінки під час травми, деякі приклади алгоритму роботи з травмою в гештальт-терапії - питання до розгляду в контексті цієї лекції.
Психолог, Сертифікований гештальт-терапевт, Сертифікований супервізор, Викладач гештальт-терапії, Груповий терапевт, Акредитований провідний тренер MIGIS, Спеціалізується у роботі з дітьми та батьками у гештальт-підході.
Мій життєвий та професійний досвід, знахідки та помилки, вміння виживати в невизначеності та безсиллі та знаходити власне рішення у важких життєвих ситуаціях, інтерес до людей та до зустрічі з особливим світом кожного з них та ще багато, ніж я наповнена, дозволяють мені працювати з дітьми, підлітками, парами та сім'ями.
