Шпаргалка для батьків. Агресія у дітей 2-6,6-12 років.

Завдання віку - дослідження себе та оточення. Дитина приходить у цей світ і в перші 3 роки їй потрібно досліджувати, запам'ятати, освоїти весь той обсяг інформації, моторики, які для нас є звичайними, простими, зрозумілими. 

 Причина агресії у дітей 2-6 років - це фрустрація.  

Проявляється агресія у дітей від 2-6 років у штовханні, тупанні ногами, крику. Мета такої поведінки дитини - привернути увагу дорослого. Цими діями вона говорить, що не справляється і їй потрібна допомога.  

 Що робити батькам:

• ЗА МОЖЛИВОСТІ ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА ДИТИНУ.  
• Підійти, розібратися в ситуації.  
• Відокремити ситуацію від стану дитини.  
• Наскільки це можливо уточнити в дитини чого вона хоче: "Ти хотів м'ячик, а він упав. Що будемо робити?", "Ти не можеш надіти шкарпетку, тобі допомогти? Таня забрала твою іграшку? Давай поміняємося/знайдемо іншу/попросимо повернути і пояснимо, що це твоя іграшка..."  
• Пояснити дитині, що зараз вона злиться або їй сумно, тому що... 
• Витримати такий стан дитини, перебуваючи поруч, дати дитині можливість прожити пережите почуття/стан поруч із вами.

Спалах гніву дитини 2 років не затягнеться на довго, у дітей у такому віці емоції змінюються часто і швидко. 

За сприятливих умов до 6 років у дитини формується "основа особистості". Це проявляється в тому, що вона навчається справлятися зі своїми емоціями. Виходячи з вище описаного, залежно від умов, у яких дитина росла, формування особистості не завжди відбувається якісно. 

У такій ситуації важливо відокремлювати агресію від агресивності. Згадаймо, що агресія - це захист своїх кордонів. Разовий акт нападу на кривдника щоб захиститися - це норма. 

Увагу варто звертати тоді, коли дитина на будь-яку нешкідливу дію реагує понад емоційно. Це може свідчити про спосіб відреагування, що закріпився, або про те, що дитину щось хвилює і вона не може самостійно впоратися із ситуацією. 

Проявляється аргесія у дітей 6-12 років у вербальному нападі. Обзивання, вербальне приниження, образи, знецінення.

!!!Важливо помічати аутоагресію, коли дитина наговорює і знецінює себе. 

Аутоагресія може бути не зрозуміла і не помітна, тому що дитина говорить на себе (я недотепа, я нероба, я собака, може наносити собі ляпаси й удари), а не скаржиться на когось, що звичніше для сприйняття батьків. 

Причини: 

• зміни в житті та соціальна адаптація; 
• стан розлучення і напружена обстановка в сім'ї; 
• напружена обстановка в школі; 
• у дитини є проблема і вона не знає як вам сказати; 
• проаналізуйте, як близьке оточення спілкується з дитиною, можливо, в сім'ї так заведено спілкуватися і для дитини принижувати себе - природний процес? 

По суті, дитина ще перебуває всередині сімейної системи й агресивна поведінка - це форма звернути на себе увагу, відображення системи, в яку вона вбудована (сім'я, садок, школа).

Як допомогти: 

• дбайливо прояснити причину; 
• постарайтеся створити атмосферу прийняття і безпеки для дитини, що б вона не сказала; 
• розберіть разом ситуацію і знайдіть почуття, яке породжує агресію. Це може бути злість, смуток або страх. 
• відокремте дитину, ситуацію, почуття і поговоріть про це. 

Завдання віку - навчитися самостійно визначати почуття, яке стоїть за актом агресії. Якщо цей етап пройдено успішно, то до підліткового віку дитина зможе самостійно справлятися зі стресовими ситуаціями.