Самооцінка: підвищити, знижувати не можна (кому ставити вам)

"У мене низька самооцінка". Чи говорили ви коли-небудь собі це або чули від близьких і знайомих?

Давайте почнемо з найголовнішого, що таке самооцінка? Самооцінка - це оцінка людиною себе самої, це те, що ми думаємо про себе, як оцінюємо свої дії.

Самооцінка допомагає людині оцінити свої сили, можливості та ресурси, зіставивши їх із тими завданнями зовнішнього світу, які необхідно виконати, та відповідно до цього самостійно ставити перед собою завдання, виконувати їх і досягати. Можливість оцінювати самого себе - це важлива якість для абсолютно будь-якої людини.

У більшості джерел самооцінку поділяють на адекватну та неадекватну (завищену та занижену). Адекватна самооцінка - це відповідність власного уявлення про себе і своїх реальних здібностей, навичок та вмінь. Неадекватна самооцінка - це порушення між уявленням про себе і свої здібності, завищене або занижене уявлення про себе.

Нижче трохи про те, що таке занижена самооцінка і як із нею боротися?

Як формується самооцінка і що впливає на неї?

Самооцінка дитини безпосередньо залежить від атмосфери в сім'ї. Діти, які виросли в спокійних, радісних, благополучних сім'ях мають вищу самооцінку. Але так буває не часто і навіть у найблагополучніших сім'ях можуть бути діти із заниженою самооцінкою.

Самооцінка формується в дитинстві. Коли дитина маленька, то вона не знає, що добре, що погано, що правильно і що ні. І, найголовніше, вона не знає, яка вона сама? Дитина не усвідомлює себе, як особистість.

У період приблизно з 3-х років дитина починає сприймати від оточуючих інформацію про те, якою вона є. "Ти хороший хлопчик, бо допоміг мамі!", "Хороші дівчатка так себе не поводять!", "Від тебе самі неприємності! Не дитина, а біда!", "Ну ти й тюхтій!" тощо.

Якщо дитина постійно або досить часто чує з боку значущих дорослих, що вона "якась не така", то поступово в неї формується стійка думка про свою неспроможність і неповноцінність. І з цим відчуттям вона йде в доросле життя.

Стосунки з батьками в дитинстві та підлітковому віці - це базис для розвитку самооцінки. Також на самооцінку людини впливають індивідуальні особливості особистості, такі як вимогливість до себе, самокритичність, темперамент.

До чого призводить занижена самооцінка в дорослому житті? Найчастіше це проблеми в побудові чоловічо-жіночих стосунків ("я недостатньо гарний(а), щоб мене кохали"), проблеми в професійній сфері ("мій начальник мене не цінує"), увесь світ здається сірим і похмурим.

Низька самооцінка, ознаки:

• вам важко відмовляти людям;
• ви приховуєте свої почуття від інших;
• ви намагаєтеся догодити іншим людям;
• ви відчуваєте себе неважливим і непотрібним;
• ви часто критикуєте себе, не хвалите;
• ви знецінюєте свої досягнення;
• вас турбує чужа думка про вас;
• вам здається, що ви робите все недостатньо добре;
• ви сумніваєтеся у своєму виборі, в ухваленні рішень;
• вам важко відстоювати свої кордони;
• ви сумніваєтеся у своїх здібностях;
• ви порівнюєте себе з іншими (причому не на свою користь);
• ви часто відчуваєте смуток, злість і роздратування;
• вам важко просити про допомогу;
• ви не задовольняєте свої потреби;
• у вас песимістичний погляд на життя.

Наведу кілька, здавалося б, простих, але дуже дієвих рекомендацій, перевірених на власному досвіді:

1. хваліть себе, замість того, щоб лаяти! Ви не зможете розвинути адекватну самооцінку, якщо постійно будете сварити себе. Почніть із похвали за невеликі справи, а далі переходьте до більших;
2. намагайтеся не порівнювати себе з іншими людьми. Завжди буде хтось, хто кращий або гірший за вас. Більше уваги та енергії витрачайте на себе. Порівняйте себе із собою рік тому. Можливо, ви схудли на 5 кг? Чудово! Прочитали 10 книжок? Ще краще!
3. використовуйте афірмації. Не повторюйте їх "на автоматі". Спробуйте вибрати 1-2 твердження, які вас мотивують, і поставте їх на заставку телефону або робочого столу;
4. читайте мотивуючі книжки та біографії людей. Наприклад, Арістотель Онассіс починав свій бізнес у новій країні, маючи менше 100 доларів у кишені. Але це не завадило йому стати мільярдером. Нік Вуйчич і його книжка "Життя без кордонів" теж можуть розповісти про те, як важлива віра в себе!
5. перегляньте своє оточення! Спілкуйтеся з оптимістичними людьми, які підтримають, зрозуміють і повірять у вас. Спостерігайте за їхніми звичками, зверніть увагу на те, що вони говорять про себе і про інших. Переймайте їхні звички;
6. пишіть списки. Наприклад, напишіть список цілей, яких вам хотілося б досягти (від великих до малих) і починайте втілювати їх. І, після кожної досягнутої мети повертайтеся до пункту 1. Або список своїх хороших якостей (не менше 10). Повірте, головне почати! Допомагаєте іншим?
7. чудово! Ви скрупульозні й відповідальні? Це означає, що від вас нічого не сховається!
8. спробуйте виписати негативні переконання
9. спробуйте виписати негативні переконання про себе і пригадати, хто вам їх нав'язав і поверніть ці переконання назад;
   не відмовляйтеся від компліментів, дякуйте за них, а не виправдовуйтеся;
10. допомагайте іншим. Завдяки цьому ви зможете відчувати себе більш цінним, важливим;
11. зверніться по допомогу до фахівця (психолога або психотерапевта);
12. виконайте будь-який пункт із цього списку просто зараз. Адже, під лежачий камінь вода не тече!

Пам'ятайте, що ви унікальна особистість, зі своїми особливостями та потенціалом. Завдяки зростанню вашої самооцінки розкриватимуться ваші здібності, таланти, відкриватимуться нові шляхи та можливості.