Робота на фазі асиміляції в поточних контекстах

Доповідь

Життя сильно змінилося за останній час. Якщо раніше події розгорталися зі швидкістю прогулянкового кроку, то тепер вони миготять, як у вікні швидкісного потяга. Щойно зрозумів, де перебуваєш, прилітають нові події. До того ж спокійними ці краєвиди не назвеш, у кращому разі вони тривожні або дуже незвичні, у гіршому - трагічні.  

Накопичувати достатню кількість сил, щоб встигати це опрацьовувати й укладати в Personality, вдається складно. Зараз колеги багато говорять і пишуть про травматичне поле, в якому ми всі живемо, і для якого це характерно. Нові ідентичності "стоять біля порога", пускати їх не встигаємо. Ми переповнені переживаннями, не прожитими до кінця і не присвоєними.  

Говорячи професійною мовою, ми маємо кризу ідентичності. 

Одне зі складнощів відбувається на фазі постконтакту, у процесі асиміляції.  

У своїй доповіді я спробую спиратися на базові уявлення про постконтакт, поговорити про способи переривання контакту і специфічні феномени, з якими ми зустрічаємося в роботі в даний час, поділюся ідеями про стратегії роботи, спробуємо разом обговорити можливості гештальт-терапії в поточних контекстах.