Як побороти лінь і почати діяти

Що ж за нею стоїть?

Коли людина лінується - вона не робить щось. Не здійснює дію, уникає її, не хоче витрачати на неї час, сили, енергію, свої життєво-важливі ресурси. 
Часто за лінню ховається страх. Страх болю, страх проявити себе, страх виявитися гіршим за інших. Лінь не дає зустрітися зі своєю "неідеальністю", дає можливість уникнути помилок.

"Ти можеш краще!", "Ти здатний на більше!", "Твій результат неідеальний!" - установки, які людина могла отримати ще в дитинстві від учителів, батьків, родичів. Вони обмежували, лаяли, критикували, не довіряли здібностям і діям дитини, поступово формуючи в неї деструктивний перфекціонізм (недостатньо гарний результат у будь-якому виді діяльності категорично неприйнятний).

Супутниками деструктивного перфекціонізму стають тривожність, самобичування і боязнь критики. Людина пасує перед важливими справами, відкладаючи їх "на потім" і при цьому вона виправдовує себе "поважними" причинами: відсутністю часу, потрібними знаннями, втомою, хворобою тощо. Адже найкращий вихід, щоб не помилитися, не розчарувати, не бути неперфектним - взагалі не робити.
Лінь може виступати свого роду прикордонним пунктом між різними видами діяльності. Після будь-яких активних дій закономірним і необхідним етапом буде відпочинок. Саме завдяки відпочинку організм не виснажується і має можливість відновитися. Однак, якщо є доволі стійкі внутрішні установки, навіяні ще в дитинстві, на кшталт: "Не сиди склавши руки!", "Не витрачай час даремно!", "Не роби дурниць!", може виникнути складнощі на етапі перемикання з діяльності на відпочинок. Людина може відчувати страх перед неідеальністю кінцевого результату, провину або сором за "непродуктивність" під час відпочинку і продовжувати "нескінченно проявляти активність", не вміючи усвідомлювати свої бажання в принципі, роблячи акцент на "треба" замість "хочу".

"Зміна діяльності" не дає повноцінного відпочинку, а лише трохи розвантажить мозок, змінивши його зони активності. Якщо одна діяльність змінить іншу без етапу відпочинку і спокою, ми не встигаємо усвідомити свої бажання, внаслідок чого мотивація до діяльності, яка формується на потребах, не виникає.

Саме тому, коли дитина приходить додому зі школи, їй необхідно "полінуватися", щоб "відключиться" від того, що сталося за день, і "дозріти" до нового. Необхідно трохи "корисної" ліні.

Що можна сказати про "корисні" лінощі?

Це час, коли ми "ставимо на паузу" всі важливі справи. У такий час людина не прагне до цілей і досягнень, вона "просто" лежить, гуляє, слухає музику, приймає ванну, їсть смачну їжу. Займається тільки тим, що її тішить і приносить приємні відчуття, без прагнення до чогось певного.

У такий момент головне - просто дозволити собі бути. І спостерігати за собою, своїм тілом, відчуттями, почуттями. Що відбувається з вами, які відчуття в тілі, що переживаєте, бачите, чуєте. Що з ваших "ледачих" занять викликає у вас радість, печаль, збудження.

"Корисна" лінь дає змогу відновити сили, відчути себе, насититися ресурсом і створити підґрунтя для народження й усвідомлення нових бажань, потреб, що розпочнуть новий цикл реалізації мети.

Як побороти лінь і збільшити мотивацію?

Пропоную підійти з позиції усвідомлення своїх бажань і потреб.

Лінь може гальмувати "треба" тому, що немає "хочу".

Якщо людина живе тільки виходячи з того, що "треба", з часом вона перестає "реагувати" на власне "хочу". Вона "не чує" себе, "не відчуває" своїх бажань, не може визначити свою потребу. І тоді ми чуємо: "я нічого не хочу", "мені не цікаво", "у мене немає мотивації". Якщо немає бажання, потреби, то й мотивація буде дуже слабкою. Цілі будуть тільки задані із зовнішнього світу, а енергії на їх реалізацію буде мінімум.

Отже, що ми можемо зробити, щоб побороти лінь і почати діяти:

• Прийняти, що лінь - не зло і з нею потрібно не боротися, а "подружитися". І почати із запитання: чому я не хочу цього робити?
• Дослідити ситуацію й усвідомити, що саме в контексті "я-контакт-оточення" викликає страх, агресію, опір. Із чим не хочеться зустрічатися? Можливо, що звичний спосіб подолання труднощів не підходить для цієї ситуації і потрібно знайти новий.
• Практикувати усвідомлене вимкнення й увагу до своєї втоми, перевантаження, необхідності відпочинку. 
• Правильно завершувати будь-яке заняття. Усвідомлювати фінал, завершеність - важливо насолодитися цим моментом. Подякувати, нагородити себе та інших за досягнення мети чи реалізацію потреби.
• Бути уважним до тілесних відчуттів, "вловлювати" свої бажання й усвідомлювати потреби. Кожна ваша потреба має розглядатися саме з погляду того, "а як це саме про вас". Якщо ви чітко усвідомлюєте про що потреба, тоді вона зможе перетворитися на мету.
• Якщо мета позначена, розбийте її на маленькі етапи, необхідні для її досягнення. Пропишіть їх з урахуванням часу реалізації по днях, по числах, хвилинах, тижнях. При цьому головне, щоб кожен такий етап був реальним для виконання. Дії не повинні викликати внутрішнього опору. Вчіть свою дитину розподіляти її час - на день, місяць, тиждень. І обов'язково помічайте завершення кожного етапу, хваліть за виконання.

Лінь - це, свого роду, природний запобіжник нашого організму. Не варто звинувачувати і соромити себе, прислухайтеся - що прямо зараз стоїть за вашими лінощами і чи дійсно потрібно їх долати.