Влада в терапевтичних стосунках

Підсилення асиметрії з боку терапевта, наприклад, через експертну позицію, веде за собою перебільшення влади, перехоплення про-активної позиції в житті клієнта терапевтом.
В такому випадку він стає обʼєктом, втрачаючи субʼєктність в своєму житті, а можливості гештальт-терапевтичного діалогу втрачаються.
Терапевт може відчувати провину щодо клієнта. Провина з цієї точки зору може бути сигналом перебільшення влади в терапевтичних стосунках. Терапевту в цьому випадку можна перевірити себе, задаючи питання: 

Чи дійсно я (терапевт) маю таку владу над клієнтом?
В чому є моя відповідальність, а в чому - клієнта?
Не наобіцяв я (терапевт) «чарівну таблетку» клієнтові?
Чи бачу я в клієнті дорослу людину в складній життєвій ситуації?
Чи звертаю я увагу на те, що клієнт вижив і він має хоча б один спосіб справлятися (можливо, не найкращій, проте він цього має)?
Чи відчуваю я повагу до клієнта, його життєвого шляху і його способу (способів) справлятись?

Якщо саморефлексія не дає опор в роботі з клієнтом не допомагає, підтримайте себе супервізорською сесією, особливо, якщо перебільшення влади є не тільки у взаємовідносинах з одним клієнтом, можливо ваші незакриті гештальти, обмежувальні переносні та контрпереносні тенденції теж вносять свою лепту в перебільшення ступеню влади в ваших стосунках з клієнтом.

Висновки
Терапевтичні відносини є по своїй природі відпочатку асиментричними.
Експертна позиція психотерапевта призводить до підсилення асиметрії.
Провина в такому випадку може бути маркером перебільшення влади у терапевтичних стосунках.
Питання для самоаналізу допоможуть перевірити чи не перевищує психотерапевт владу у відносинах з клієнтом.
Супервізорська сессія може допомогти із більш глибоким особливостями, які призводять до перекосів у владі в стосунках терапевт-клієнт.