СВІТ НАДІЇ ТА ДІЇ

Щоб напасти на іншу країну, потрібно жити в ілюзії, коли створена кимось і впроваджена у свідомість правота стає важливішою за реальність. 

Тоді народ не бачить того, що відбувається. Він бачить ілюзію життя, за яку готові знищити Інших людей, іншу країну. 

В цій ситуації легко пропасти і перестати бути людиною, стати як би роботом, який не цілком розуміє що відбувається, але тільки вірити в ідею. 

Щоб із цим впоратися у ситуації війни, психотерапія в класичному додатку не працює: там немає психопатології та символічних відносин, із якими ми працюємо.

Там є окреме життя, яке майже руйнує мене та моїх близьких. 

І начебто ми, психотерапевти, тут не потрібні. Але ми точно тут потрібні. Ми потрібні як люди з оголеним серцем, розкритою душею та відкриті на зустріч біль. Йдеться не про лікування, а про присутність. І якщо з погляду виключно агресії, ми говоримо про ілюзорний світ, то, надаючи допомогу жертвам війни, ми можемо говорити про створення нового світу.

Справжній світ зруйнований, зв'язки втрачені, і треба створити той інший світ, в якому люди могли б дихати і відчули, що є надія, навіть якщо здається, що її немає, і цей світ створюється повною присутністю психотерапевта у створенні зв'язку з Іншою людиною, розуміючи, що його біль, жах, травма, страх - не психопатологія, а реальність життя і крізь цю реальність життя потрібно створити іншу, щоб він мав сили переживати біль, відчуваючи що він - не один, відчув себе прийнятим у болі, від якого він відмовляється. І цим ми зараз займаємося з моїми друзями та колегами, щоб крізь світ війни бомбардувань створити світ надій та дії.

Вадим Гречка