Анонс усіх заходів данної лінійки ⬇️

• Демонстраційна сесія та презентація концепції формулювання кейсу

#супервізія та практичні питання становлення та навчання

Буде проведено демонстраційну сесію на прикладі якої буде презентація концепції формулювання кейсу.

Ведучий: Ян Рубал (Чехія) - доктор медичних наук, доктор філософії, психотерапевт, психіатр, супервізор та тренер з психотерапії. Викладає психотерапію як доцент Університету ім. Масарика у м. Брно, Чехія.Засновник та керівник "Навчальної студії з інтегративної психотерапії гештальт-терапії" в Чехії також працює як міжнародний тренер і супервізор з психотерапії. Очолює дослідницький комітет Європейської асоціації гештальт-терапії (EAGT).

• Воркшоп «Чи можу я обійняти і просто слухати тебе? Гештальт-перспектива підтримки в екзистенційній кризі»

#травма та війна

Ведучий: Бертрам Мюллер (Німеччина) - психолог, працює гештальт-психотерапевтом у приватній практиці у Дюссельдорфі, а також гештальт-тренером та супервізором у кількох європейських країнах. Він має вчені ступені у галузі філософії, теології (1973) та клінічної психології/психотерапії (1981) 35 років пропрацював художнім керівником Dancehouse nrw (Tanzhaus nrw). З 1973 він навчався гештальт-терапії в Європі та США у Іші Блумберг, Лори Перлз, Боба Мартіна, а з 1977 по 1982 рік - у Айседора Фрома.

• Супервізія у групі з досвідом, який виникає тут і зараз

#супервізія та практичні питання становлення та навчання

Супервізорська група, на якій учасники зможуть визначити свій супервізорський запит та отримати супервізію із професійною дискусією.

Ведуча: Elena Guerri (Італія) - гештальт-психолог та психотерапевт, супервізор, тренер, член Міжнародного інституту гештальт-психопатології та психотерапії (IPSIG), віце-президент громадської організації Poiesis та контактна особа Клінічного центру доступної психотерапії Маттіа Маджора у Турині. Член Європейської асоціації гештальт-терапії (EAGT).

• Доповідь «Як мислять психіатри?

#клінічні аспекти гештальт-терапії

Дитяча наївність сучасного клініциста дозволяє йому вважати, що озброївшись наймоднішою класифікацією та кількома шкалами та опитувальниками, він може зрозуміти особу пацієнта і навіть успішно його лікувати.

Подібна позиція полегшує лікареві життя і дозволяє не замислюватись, яку реальність він описує; чому використовує ту чи іншу мову опису; чи відповідає наша мова об'єкту нашого аналізу, тобто по суті, не відрефлексувати власне мислення та мову. І вже точно не замислюватися про співвідношення мови та мислення. Але ж мислення лікаря та його мова не менш складні та не менш цікаві, ніж мислення пацієнта.

Для аналізу цього феномена у доповіді передбачається надати певні принципи антропологічного підходу. Антропологічний підхід передбачає аналіз «розуміння розуміння», тобто розгляд мислення та поведінки лікаря поряд з мисленням пацієнта у широкому культурному контексті із залученням прийнятих у гуманітарних науках оптик/методологій.

У лекції я спробую відповісти на такі запитання:

1) Чому психіатри вважають, що мислять клінічно, але свої підходи не аналізують

2) Як у рамках антропологічної парадигми може бути описаний спосіб мислення клініциста.

3) Чому психіатри так пристрасно пручаються спробам зрозуміти і типологізувати їхню власну поведінку і бачать у цьому наругу над собою і над своєю спеціальністю

4) Які антропологічні методи можна застосувати для адекватного опису клінічної ситуації.

Ведучий: Йосиф Зіслін (Ізраїль) - Ізраїльський психіатр. Понад 17 років був інструктором з кліничної психіатрії на медичному факультеті. Область наукових інтересів клінична психіатрія, психофармакологія, антропологічяна психіатрія, філософія психіатрії. Автор понад 90 опублікованих праць англійською, російською та івритом з клінічної психіатрії, антропологічної психіатрії, нейрофізіології.