Депресія у дітей від дитинства і до 11 років

Дитинство, а тим паче дитинство наповнене любов'ю і турботою, тотальним щастям! Як можна навіть припустити наявність депресії у дитини, тим паче у немовляти? Чого не вистачає цій крихітці для повного щастя і що служить причиною для розвитку депресії у дітей ми розглянемо в цій статті.

Депресія у немовлят і до 3-х років називається анаклітичною (від грецького anaklitos - чуйний), виникає в результаті депривації (втрати), тобто дитина з якихось причин не отримує (втрачає) належного відгуку на свою емоційну і фізіологічну потребу. Приклади депривації:

• емоційно холодна мати (небажані діти, інтровертні матері)
• мами, які народили в депресивному стані або такі, що перебувають у післяпологовій депресії (через свій стан жінка не може адекватно реагувати на позиви дитини, мати в такому стані виснажена фізично й емоційно).
• покинуті діти.
• діти позбавлені належної материнської турботи через хворобу матері або дитини - госпіталізація. До того ж ефект госпіталізації може виникнути і в більш дорослому віці при різкій зміні обстановки: дитячий садок, лікарня, відправили до бабусі, будь-яке різке відлучення може вплинути на емоційний стан дитини. Якщо у таких діток не було об'єкта-замінника (тато, бабуся, тітки, няні...), який міг би компенсувати брак турботи від матері, то ймовірність розвитку депресії дуже велика.

Але, не потрібно панікувати. Оскільки психіка дітей дуже гнучка і вони майстри пристосовуватися, то захворіти на депресію може не кожна дитина. Передумовами до депресії не завжди будуть впливи зовнішнього середовища, дуже важливий елемент у розвитку хвороби - структура особистості малюка, тобто особливість психічного сприйняття. Звісно, дитину потрібно вести до садочка, віддавати бабусі на вихідні, у випадку з госпіталізацією заміщати маму на турботливого дорослого і спостерігати за станом малюка.

Як зрозуміти, що в дитини депресія, якщо вона не говорить? Діти говорять не словами, а тілом. Якщо ми говоримо про дитинку дитячого віку, то в такого малюка спостерігатимуться проблеми з травленням, постійна схильність до інфекційних хвороб (від ГРВІ до незрозумілих вірусів), може спостерігатися рухова дисфункція, бліда шкіра з темними колами під очима, загальний вигляд у дитини начебто вона весь час стомлена і млява. У дитини з депресією може спостерігатися регрес набутих навичок і відсталість у розвитку. Депресія в такому віці небезпечна летальним результатом через втрату життєвої енергії через знижену опірність організму хворобам.

Депресія у дітей від 3-х і до 11 років може бути як продовженням анаклетичної, так і набутою в нових умовах або в умовах, що різко змінилися: зміна вихователя або вчителя; стосунки з однолітками; сиблінгами; ситуації будь-якого характеру, в яких дитині не приділяють увагу в сім'ї (розлучення, кризи, втрати). Як визначити депресію у дітей у такому віці, адже вони ще не завжди можуть передати свій стан і описати його вербально? Ба більше, у дітей і підлітків перебіг хвороби часто проходить у прихованій формі: вранці важко прокинутися, до обіду неможливо зібратися, хочеться спати, немає сил ні на що, а надвечір з'являється приплив енергії та складно заснути - така симптоматика може спостерігатися за прихованої депресії. Але і це не показник, нагадаю, що депресія в будь-якому віці від 0 до 99 визначається за трьома компонентами, які тривають від 14 і більше днів:

1. інтелектуальна загальмованість або депресивна псевдо-дебільність:

• проявляється в різкій втраті пам'яті (за відсутності епілепсії, інфекційних захворювань, травматизації);
• підлітки скаржаться що не розуміють про що читають;
• втрата набутих навичок, втрата мовлення у дітей;

2. Порушення поведінки:

• загострюється почуття страху і тривоги (дитина не може перебувати одна в кімнаті, денна апатія змінюється до вечора підвищеною активністю через страх бути залишеною);
• скарги на те, що хтось є в кімнаті, хоча нікого немає;
• різкі зміни настрою, підвищена чутливість до змін зовнішнього середовища;
• вранці підвищена плаксивість, складно встати;
• вектор провини спрямований назовні - всі винні, бабуся, мама, тато чогось не зробили і тому ось так (на відміну від дорослих, у яких депресивна маячня спрямована на звинувачення себе);
• апатія, млявість у денний час.

3. Соматичні розлади:

• дитина може скаржитися на важкість у районі грудей, що їй важко дихати;
• бліда шкіра і темні кола під очима;
• дитина на постійній основі хворіє всіма можливими хворобами (від вірусних до всд, кашлі різного прояву, непритомність, головні болі, різка зміна температури без розвитку хвороби, різні шкірні захворювання, алергії).

Що робити?

Завдання дорослих спостерігати, відстежувати різкі зміни в поведінці дитини та періодично таких надмірно хворобливих діток приводити на консультацію до психотерапевтів. Досвідчений фахівець зможе визначити наявність депресії у дитини і вчасно вилікувати від хвороби, адже депресія зачіпає всі аспекти життєдіяльності дітей: розумову, фізичну і психічну. Своєчасно виявлена і вилікувана депресія в такому віці - це запорука здорового майбутнього вашої дитини!