Травма війни: базові потреби, спонукання та з чого починати психологічну допомогу в умовах війни

Травматичний досвід

Під час будь-якого непередбачуваного стресу чи кризових подій, психіка люди зазнає дуже сильного стресового навантаження, яке відсутнє в повсякденному житті. Не дивлячись на те, що ці події впливають на кожного з нас безумовно, однак особиста реакція хитається від "вогню" до "льоду". Хтось реагує безпосередньо, а інші - тримаються, і відчувають вплив події що травмує через деякий час.

Важливо розуміти, що пережити без наслідків травматичні події майже неможливо. Те, що відбулось, стає частиною нашої історії, нами, певним чином, уніфікує людей. А з часом, ми визначаємо себе як ті, хто постраждав від війни. І це є дійсністю, проте не єдиною.

За цей рік дуже багато людей зіткнулись з такими складними відчуттями, станами та емоціями як: злістю, ненавистю, безсиллям, виснаженням, спустошенням, втомою, тривогою та панікою, а також заціпенінням, ступором, депресивністю, апатією, панічними атаками, істеричністю, відчуженістю, відчуттям несправедливості та ін. І цей список не є вичерпним, бо кожен з нас буде реагувати, на одну й ту саму подію інакше.

Одні люди будуть мати помірну реакцію, а інші – значно сильнішу. В умовах сильного емоційного переживання, психіка людини знаходиться в стані стресу та напруги та стає досить вразливою. І в такому стані, людина найчастіше має хаотичне, розірване мислення і почуваються спустошено, розгубленою, їй важко подбати про себе. Обумовлено, це тим, що травма захоплює людину, роблячи свою "темну справу", вона ніби прямує до того, щоб захопити та змінити сприйняття себе, інших людей, світу, повністю визначаючи наше "я" і наш фрейм світосприйняття та відчуття часу.

Травматичний досвід неможливо елімінувати. Ігнорування в цьому випадку не допомагає в подальшій перспективі життя.

Робота з травмою війни

В подібних випадках, важливо зрозуміти, що саме відбувається з людиною, розпізнати її стан, потреби. І тут на допомогу мають приходити спеціалісти, які мають відповідну спеціалізацію щодо роботи із травматичним досвідом: психотерапевти, кризові психологи, спеціалісти соціального захисту та ін.

Але перед цим існують певні умови, які необхідно враховувати, організовуючи заходи психологічної допомоги для людей, що постраждали від військових подій (ми не говоримо про першу психологічну допомогу, яка має надаватись одразу після небезпечної, кризової ситуації чи події що травмує, ми маємо на увазі, подальші заходи психологічної допомоги).

Психологічна підтримка

1. Не кожна людина, що потрапила у кризову ситуацію, потребує психологічної допомоги, чи хоче її отримати. Не потрібно нав’язувати допомогу тим, хто не хоче її. Але пам’ятайте, тому що комусь ця підтримка може знадобитися пізніше.
2. Спочатку необхідно дізнатись про те, чи задоволене в постраждалого базове відчуття безпеки: це коли людина почуває себе у безпеці, навіть, якщо її будинок постраждав, чи вона пережила бомбардування. Чи розуміє людина де вона знаходиться, що з нею трапилось.
3. Чи задоволені, закриті її базові потреби: медичне обстеження, їжа, житло, кошти, одяг, зв'язок з родиною, друзями та ін.

І коли є розуміння того, що людина перебуває у безпеці, її базові потреби задоволені більш-менш, і після цього ми можемо пропонувати людині психологічну допомогу (консультування, терапію, групи підтримки та інше).

Поки у людини, постраждалої внаслідок війни, не будуть задоволені базові потреби, то будь-які дії чи намагання допомогти психологічно у більшості випадків будуть марними (ми, знову ж-таки, не враховуємо момент надання першої психологічної допомоги, метою якої є емоційна стабілізація людини). Але досить часто, можна зустріти супротив у людей і це також буде природною реакцією.

На перших етапах допомоги базовим буде: за можливості зменшити вплив джерела травми, надати їжу, тепло, відпочинок, безпечне місце та оточення і можливість бути вислуханим, та емоційно стабілізуватись.

Також, необхідно враховувати й наступне:

• лише у 30% (у 8% чоловіків та 20% жінок) розвинеться посттравматичний стресовий розлад, а 60% людей подолають кризу. Здебільшого люди добре відновлюються з часом (до 90 %), особливо якщо задовольняють базові потреби та одержують якісну психологічну підтримку;
• перші ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР) проявляються лише через 1 місяць після подій що травмують, і тоді в таких випадках необхідно підключати за бажанням клієнта психотерапевт чи психологічної;
• внаслідок переживання стресу можуть виникнути наступні розлади: гостра стресова реакція (від 4 днів до 1 місяця) ; посттравматичний стресовий розлад (від 1 місяця до пів року, хронічне ПТСР від року і більше); адаптаційні розлади та інше.

Тобто, інакше кажучи, що у більшості випадків, перед тим як надавати будь-яку психологічну допомогу, важливо дізнатись чи відчуває себе конкретна людина у безпеці, чи задоволені її базові потреби у необхідній їй мірі, зрозуміти чи не знаходиться вона у стані гострого стресу. Тільки у випадку забезпечення цих базових потреб, людина може бути готовою до роботи із травматичним досвідом.

Навіщо потрібна робота із травматичним досвідом?

Травма працює таким чином, що наше персонеліті, (самовизначення, само сприйняття, самопрезентація) починає працювати через призму постраждалого. Проте, працюючи з травмою, ми можемо повернути себе до себе, додавши до того, ким ми були, тим, ким ми стали, плюсуючи досвід пережитого та шлях подолання. Робота з травмою війни не в змозі викреслити цей досвід з нас, проте може допомогти вбудувати його лише як частину нашої історії, не визначаючи нас тільки через цей досвід, щоб це не було єдиним, "хто я є" і не визначало наші майбутні вибори, наші "так" чи "ні", таким чином, зробивши нас більш стресостійкими через механізм посттравматичного зростання), посилення адаптивних реакцій та розбудову внутрішніх ресурсів.

Список використаних джерел:

1. Матеріалами курсу «COUN 556: Основи травмотерапії» від Міжнародного інституту післядипломної освіти, листопад, 2022 р.
2. Каплуненко Я. Ю. Перша психологічна допомога: досвід міжнародних організацій. Психологія та психосоціальні інтервенції. Том 3. С. 36-41. URL: http://ppsi.ukma.edu.ua/article/view/227243
3. Психологія травмуючих ситуацій: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. Л. Туриніна. – К.: ДП “Вид. дім “Персонал”, 2017. – 160 с. – Бібліогр.: с. 149–159
4. Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи : навч. посіб. [Електронний ресурс] /заг. ред. Н. Пророк. – Т.1. – Київ, 2018. – 208с

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), За John W. Barnhill , MD, New York-Presbyterian Hospital, Медичний огляд Кві 2020. URL: https://www.msdmanuals.com/uk/professional/psychiatric-disorders/anxiety-and-stressor-related-disorders/posttraumatic-stress-disorder-ptsd?query=%D0%BF%D1%82%D1%81%D1%80